Нас, звісно, цікавить питання актуальності відповідних ідей. Торкнемося лише пунктирно і цієї проблеми. За визначенням президента НАПН України Василя Кременя одним із головних викликів нашого часу є самоідентифікація в глобальному й індивідуальному розумінні. Наслідок цього — вичленення з далекого й близького минулого того, що становить модус національної ментальності у різних її виявах.

Головним досягненням просвітницької літератури стали реалістичні романи, що виросли з нарисів. Сатира (Дж. Свіфт “Мандри Гуллівера”, 1726) критикувала вади не лише феодального, а й буржуазного устрою. Водночас світогляд людей XVII ст. Був досить суперечливим. На ньому відбилися ритми епохи – боротьба старого феодального способу життя, що поступово відходив у минуле, і нового, буржуазного, що давав надію на краще майбутнє та оновлення. Страх перед війнами, епідеміями, голодом, насиллям підтримував релігійний фанатизм, містику, окультизм, франкмасонство та практику алхімії.

Просвітництво вбачало у невігластві головну причину людських […]… Стиль бароко найвиразніше проявивсь у кам’яному будівництві. Характерно, що саме в автономній Гетьманщині і пов’язаній з нею Слобідській Україні вироблявсь оригінальний варіант барокової архітектури, який слушно називають українським, або “козацьким”, бароко.

Особливо значну роль у запровадженні клінічного навчання відіграв Герман Бургав (1668—1738), який викладав у цьому університеті клініку внутрішніх захворювань і патології. Основний анатолий зленко семья принцип навчання, який він пропонував, це навчання біля постелі хворого. До Бургава приїздили вчитися лікарі з інших країн, його називали “вчителем всієї Європи”.

Підручник Зарубіжна Література 9 Клас – Ю І Ковбасенко – Літера Лтд 2017

Класична модель культури (характерна для XIX ст.). Вона є своєрідним результатом звільнення людини від жорсткої залежності від природного й божественного світів. Тут людина постає як розумна динамічна істота, яка розвиває свої духовні здібності і є творцем культури. В основі цієї моделі лежать принципи гуманізму, раціоналізму та історизму.

Видавничі Ідеї Івана Франка

Завдяки процесу типологізації дослідник отримує можливість згрупувати і структурувати наявний матеріал у неосяжній площині світової культури, виявляючи дискретне, особливе з безупинно-неперервного розвитку загальнокультурного поля. При цьому певні культурно-історичні періоди або загальнокультурні тенденції (наприклад, феномен Бароко або Модернізму чи Постмодернізму) сприймаються як самостійні, внутрішньо ідейно та ціннісно організовані, структуровані культурні світи. Дискусійним питанням теорії соціального прогресу є з’ясування його критеріїв.

Франко тяжів до позитивізму Г. Дицій античної та християнської філософської думки. Мацтво) доходило тією магістраллю аж до Далекого Сходу. (невід. – 1646), Григорій Сковорода (1722–1794), Памфіл Юркевич (1826–1874)). Лання митрополита Никифора», «Ходіння Ігумена Даниїла», «Житіє Бориса і Гліба», «Вчення» Кирика Новгородця, «Києво-Печерський Патерик» та ін. Матеріали у блоці “Новини компаній” публікуються на правах реклами.